Нещодавно Фонд державного майна України звернувся до Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо розкріплення контрольних та блокуючих пакетів акцій, що належать державі, стратегічних підприємств, а також здійснення приватизації державних холдингових компаній. У зв'язку з цим, ЦК профспілки вважає за необхідне висловити свою позицію з цього питання.

    Гірничо-металургійний комплекс (ГМК) України - провідна галузь економіки України, яка забезпечує понад 25% товарного виробництва, близько 47% валютних надходжень від експорту. Тому забезпечення стабільного розвитку металургії є одним з головних національних інтересів України, ключовим чинником економічної і фінансової безпеки держави.

    Проте, проведена за останні роки приватизація підприємств ГМК, на жаль, мала безсистемний та стихійний характер і не була спрямована на вирішення цих стратегічних завдань. Навпаки, вона супроводжувалася, з одного боку, економічно необгрунтованою мінімізацією частки державної власності, поступовою втратою державою регулюючої і координуючої функцій у базовій галузі промисловості, виведенням більшості стратегічних підприємств із сфери будь-якого державного впливу. А з іншого - переходом права власності на стратегічні об'єкти металургії до переважно випадкових угрупувань, посередницьких структур, які не стали (а можливо і ніколи не стануть) справжніми ефективними власниками. Внаслідок цих трансформаційних процесів стара державно-бюрократична система управління металургійним комплексом була зруйнована, а інша, адекватна новим економічним умовам, не створена.

    Враховуючи такі наслідки приватизації, вищезгадані пропозицій Фонду держмайна не можна кваліфікувати інакше, ніж бездумне продовження недалекоглядної і антидержавницької політики, яку він реалізовував в останні роки. Суто фіскальні намагання Фонду виконати непродумані приватизаційні плани (незважаючи ні на що, навіть на шкоду національній безпеці держави) потрібно зупинити. ЦК профспілки глибоко переконаний, що вирішити надзвичайно складні завдання реформування та розвитку ГМК України можливо лише за умови, що держава збереже за собою дієві важелі впливу на всі підприємства галузі.

    Зважаючи на викладене, ЦК профспілки звернувся до Кабінету Міністрів України з наступними пропозиціями.

    По-перше, не підтримувати і не затверджувати скороспілі плани Фонду держмайна України щодо розкріплення і приватизації державних пакетів акцій підприємств ГМК України. Не змінювати існуючий статус ДАК "Укррудпром", враховуючи, по-перше, унікальне значення цієї компанії для чорної металургії України, і по-друге, ту обставину, що до її складу входять підприємства і організації, які відповідно до чинного законодавства не підлягають приватизації.

    По-друге, внести серйозні корективи до приватизаційної політики держави, зокрема:
- відновити втрачені в процесі приватизації важелі впливу держави на всі стратегічні підприємства ГМК. Це можливо зробити шляхом поновлення державних часток у статутних фондах підприємств, де вони відсутні, наприклад, через конвертацію отриманих від держави учасниками економічного експерименту пільг у державні пакети акцій підприємств, або шляхом запровадження інституту золотої акції;
- відмінити практику передачі державних корпоративних прав в управління комерційним структурам як таку, що себе не виправдала;
- переорієнтувати приватизаційні процеси на створення ефективної системи державного регулювання металургійним комплексом, яка стала б на заміну ліквідованої попередньої адміністративної системи управління;
- запровадити схеми перехресного володіння акціями (через обмін пакетами) підприємств, що складають технологічні ланцюги або виробляють аналогічну продукцію;
- виручені від приватизації державного майна кошти не спрямовувати до бюджету, а реінвестувати у виробництво на його технологічне оновлення;
- перекрити канали "тіньової" приватизації державного майна через використання механізмів банкрутства, погашення боргових зобов'язань, застави, продажу пакетів акцій, закріплених за державою, холдинговими компаніями.

Матеріал підготовлений спеціалистами соціально-економічного управління.

[Назад]