Молодіжна політика профспілки металургів і гірників України багатогранна. І однією з її складових є турбота про соціально-економічні інтереси більш як 23 тисяч студентів учбових закладів І і ІІ рівня акредитації, які знаходяться на обліку у нашій профспілці.
Ще недавно в галузі було сорок технікумів, які успішно готували спеціалістів для підприємств і організацій гірничо-металургійного комплексу України. Координатором їх діяльності було управління Міністерства чорної металургії України.
За рахунок коштів галузі були збудовані та реконструйовані чудові учбові корпуси, студентські гуртожитки, їдальні, спортивні комплекси, інші соціальні об'єкти. Шефська допомога, яку надавали підприємства галузі, сприяла розвитку учбової бази, організації дозвілля молоді.
На жаль, соціально-економічні зміни в суспільстві нанесли серйозний удар ще до недавніх пір гнучкій системі підготовки кадрів для галузі. Багато середніх спеціальних закладів освіти перестали існувати. Деякі перепрофілювали навчальні спеціальності, через те, що змінився економічний стан підприємств, і тисячі молодих спеціалістів залишились непотрібними.
Але поступова стабілізація роботи багатьох підприємств змінила підхід їх керівників до комплектації кадрів. У зв'язку з необхідністю омолоджування трудових колективів знов з'явилась необхідність у випускниках навчальних закладів. Враховуючи те, що сьогодні в галузі немає жодного центру, який би допомагав вижити технікумам і коледжам у змінених обставинах, турботу про 25 навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації взяв на себе Центральний комітет профспілки.
Сьогодні по адміністративній лінії ці навчальні заклади підпорядковуються Міністерству освіти і науки України, а по профспілковій - студентські профспілкові організації є структурними ланками профспілки металургів і гірників України і, зрозуміло, знаходяться під опікою територіальних і Центрального комітетів профспілки.
Враховуючи, що в Україні така ситуація характерна не тільки для нашої галузі, вважаємо, що для рішення проблем студентської молоді необхідно об'єднати зусилля багатьох галузевих профспілок і зробити це потрібно при координації наших спільних дій Федерацією профспілок України.
Проявляючи турботу про студентів ми, перш за все, мотивуємо профспілкове членство у свідомості тих, хто завтра не тільки увіллється в трудові колективи, але й прийде на зміну працюючим сьогодні профспілковим діячам і активістам.

Які ж основні проблеми навчальних закладів, що потребують вирішення при підтримці профспілок?
Це, перш за все, покращення фінансування навчальних закладів. Розуміємо, що чекати для цього бюджетних коштів нереально, але більшість навчальних закладів займаються госпрозрахунковою діяльністю. Здавалось би, чому зароблені гроші не пустити на власні потреби? Але стаття 13 діючого Бюджетного кодексу вимагає для всіх бюджетних організацій, якими є і навчальні заклади, розміщати зароблені кошти на рахунках Державного казначейства, де вони знеособлюються, й просто кажучи, є однією з статей надходжень до бюджету.
А багато локальних проблем, у тому числі і забезпечення навчальних корпусів і студентських гуртожитків енергоносіями, не вирішуються. Крім того, адміністрації навчальних закладів, згідно з Законом про бюджет на 2004 рік не надано право відраховувати 0,3% фонду оплати праці на культурно-масову, фізкультурно-оздоровчу роботу, як це було передбачено ст. 44 Закону України "Про професійні спілки і їх права гарантії діяльності", первинним профспілковим організаціям цих закладів з коштів, отриманих від госпрозрахункової діяльності. Але ж ці гроші дозволили б відродити в навчальних закладах дозвілля молоді і оздоровлення студентів, у тому числі дітей-сиріт і дітей з малозабезпечених сімей, вирішити проблему літнього оздоровлення студентів.
Наступною серйозною проблемою лишається працевлаштування випускників. Це є, з нашої точки зору, державне питання і в Україні ним повинна займатись державна служба зайнятості.
У радянські часи діяла Постанова ЦК КПРС, Ради Міністрів УРСР № 755 від 18 жовтня 1971 року "Про заходи, щодо подальшого покращення житлово-побутових умов студентів вищих і учнів середніх спеціальних закладів", згідно якому навчальні заклади безкоштовно надавали приміщення з освітленням і опаленням, гарячою і холодною водою підприємствам громадського харчування, що в значні мірі зменшувало ціну на харчування студентів і учнів.
Що заважає подібну постанову прийняти уряду України?

У статті вже говорилось про непомірне захоплення закриттям та перепрофілюванням технікумів і коледжів. І робиться це часто без логічних підстав.
Вважаємо, що до Генеральної Угоди необхідно включити зобов'язання соціальних партнерів про обов'язкове погодження з ЦК галузевої профспілки питання про закриття навчального закладу, яке знаходиться на обліку у відповідній профспілці.
У зв'язку з заснуванням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності сьогоднішні студенти, як особи, що не застраховані в системі соцстраху не мають можливості оздоровлюватись, в тому числі, і в 38 санаторіях-профілакторіях, які функціонують на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України, для яких навчальні заклади готують кадри.
Взагалі моральне право у студентів на це є, у зв'язку з тим, що наші підприємства відраховують у Фонд кошти, які перебільшують витрати на страхові випадки працюючих. Враховуючи солідарний принцип роботи Фонду, вважаємо можливим позитивно вирішити питання часткового фінансування наших санаторіїв-профілакторіїв для оздоровлення студентів, які прийдуть на наші підприємства випускниками технікумів і коледжів, як застраховані особи і сторицею повернуть Фонду витрачені на них сьогодні кошти.
Колись, практикою оздоровлення студентів також використовувалась система дієтичного харчування. Студенти, які перебували на диспансерному обліку, у зв'язку з захворюваннями шлунково-кишкового тракту отримували, так звані, путівки на дієтичне харчування з 10% вартістю. Дієтичне харчування було організовано в їдальнях технікумів і контролювалось профкомом та фельдшером здравпункту технікуму. Сьогодні, коли екологія "сприяє" поширенню захворювань, особливо серед молоді, вважаємо доцільним повернення цього досвіду з частковим покриттям витрат за рахунок того ж Фонду.

Центральний комітет профспілки у рамках своїх можливостей намагається проявляти турботу про наші учбові заклади.
Так, секретаріат ЦК профспілки 23 лютого 2004 р. прийняв Постанову, в якій звернувся до керівників і профкомів підприємств галузі з ініціативою про призначення студентських стипендій імені визначних металургів і гірників. Розглядає питання матеріальної зацікавленості голів студентських профспілок. Запропоновано обкомом, Криворізькому міському, Кримському республіканському комітетам профспілки надати допомогу адміністрації учбових закладів в рішенні проблем з енергопостачаючими організаціями, включивши до складу відповідних Рад роботодавців одного з керівників учбових закладів. У вересні 2004 року Центральним комітетом профспілки заплановано провести І Спартакіаду серед студентів І та ІІ рівня акредитації. Секретаріат ЦК профспілки запропонував директорам учбових закладів визначити дату і термін проведення навчання студентів випускних курсів учбових закладів за наступною тематикою: "Профспілка і соціальне партнерство"; "Профспілка і молодь", "Кому і навіщо потрібна профспілка?" і т. ін., яке у стінах технікумів і коледжів проведуть працівники Центрального і територіальних комітетів.

Нам хотілось би, щоб на наші підприємства гірничо-металургійного комплексу приходили молоді люди, переконані в тому, що профспілки - це сила.
Закликаємо усіх, хто не байдужий до проблем учбових закладів, усіх, хто може сприяти їх вирішенню, зробити крок на зустріч молоді.

Г.Бражник,
голова постійної комісії по роботі з молоддю
ЦК профспілки металургів і гірників України

[Назад]